Автор Тема: Куда девать шкурки.  (Прочитано 1913 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Оффлайн Павел

  • Пастух
  • *
  • Сообщений: 34
  • Country: ua
  • Репутация: +1/-0
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
  • Возраст: 33
  • Город: Харьков
  • Имя: Павел
Куда девать шкурки.
« : Апрель 21, 2014, 02:50:58 pm »
    Приветствую всех. Думаю, многие из нас сталкиваются с проблемой  куда деть роскошную шкурку, снятую с забитого по той или иной причине животного, но нет возможности её правильно вычинить, чтобы продать или оставить себе. Свежая сырая шкура никому не нужна - система заготконтор во всех райцентрах накрылась медным тазом, отвезти быстропортящуюся и текущую мясным и навозным соком одну-единственную свежую шкуру на меховку за "мульён" километров мало кто решится - столько бензина сжечь и машину запачкать - дешевле жене шубу готовую купить, а правильно законсервировать шкуру, чтобы накопить хоть какую-то партию для вычинки мало кто может, даже среди тех, кто говорит что занимается этим профессионально.
       
      При всём этом цены на готовый мех на базаре - заоблачные.  Я довольно давно занимаюсь исторической реконструкцией, а это увлечение требует довольно большого количества натурального сырья, в .т.ч. и мехового, но цены на паршивенького качества шкурки китайской и турецкой выделки, да ещё и в массе своей крашенные в ядовито-кислотные цвета, мягко говоря, не радуют. Недавно наладил сотрудничество с мастером-надомником, который занимается вычинкой некрупных шкурок.  Главный плюс этого человека в том, что он много лет работал на Харьковской меховой фабрике и вычиняет шкурки по заводской схеме заводскими же реактивами согласно ещё советских ГОСТов. Теперь возникла проблема в отсутствии достаточного количества сырья.

  Цены у мастера очень демократичные - буквально на прошлой неделе я отдал ему партию смушков ягнячьих на вычинку  по 40 грн за шкурку (порядка 2 гр/дец, т.е по той же цене, что и харьковская меховка, но те берут только крупные партии, а такой мелочью и вовсе не занимаются) Примерно через неделю будут готовы, смогу их отснять и выложить фото образцов его работы. Очень жаль только то, что половину шкурок просто пришлось выбросить - они были неправильно законсервированы, а я, понадеявшись на добросовестность продавца, не проконтролировал весь товар.
  Берет он так же на вычинку шкурки козлят (до 50 дец площадью), лис, енотов, барсуков, кроликов и проч пушной и меховой живности.
   Собственно, к чему это я: лично меня на постоянной мелкооптовой основе интересуют шкурки каракуля, длинноволосые (с косицами) шкурки ягнят, одноцветные шкурки козлят, лисы, собак, волка и т.п. меховое сырье. Пушное сырьё желательно с "зимним" мехом.  Я готов приобретать их по хорошей оптовой цене, но при условии, что шкурки будут качественно сняты (без подрезов мездры, дыр и кровоподтёков) и правильно законсервированы, либо, в качестве платы за вычинку этих самых шкурок для вас, могу оставлять себе оговоренную с вами заранее часть товара.

   
    Теперь о правильной подготовке шкурок к вычинке:
    Правильно снять с тушки шкурку (без прорезов, подрезов, дыр, синяков и кровоподтёков)  - это ещё даже не пол дела, а только его четверть. Нам надо правильно законсервировать шкурку, чтобы она сохранила свои свойства до вычинки. Для начала хватаемся пальцами за  шерсть в разных местах и подергиванием проверяем, насколько плотно волос держится в коже - если волос легко выдергивается, то такую шкурку нет смысла консервировать и вычинять - после вычинки мы получим нечто монструозно - пятнистое с пятнами голой кожи, похожее на лишайную собаку с залысинами. Ту же самую лысую фигню с редкими кустиками шерсти мы получим, если даже самую великолепную шкурку неправильно законсервировать, но об этом позже.
    Если мех крепок, кожа целая, без излишних прирезов жира/мяса/ушей/хвостов/сосков/препуциев и прочих лишних органов, кои со шкурки желательно отскоблить/обрезать до процесса консервации, т.к.  в противном случае очень возможна порча и гниение вашего сырья в данном месте, то приступаем к посолке.

    Посолку шкуры делают либо сухосолёным способом, либо мокросолёным. Сухосолёный способ очень прост, и столь же  сложен, ибо 60-70% шкурок, засоленных на фермах таким способом, в итоге не годились даже на то, чтобы закопать их где-нибудь в овраге - ибо соль землю пожжёт. Чаще всего, работники ферм слишком ленивы, чтобы правильно посолить шкуру, но и абсолютная незаинтересованность чабанов в нормальной сохранности сырья тоже имеет быть место - им за это никто не платит, так что ценное сырье консервируется "на отстаньте вы от меня", после чего отвергнутое покупателями, через пару месяцев завонявшись и погрызенное крысами, уходит в отвал, уничтожая и так не шибко буйный биоценоз тех самых мусорных овражков.

   Шкурка для посолки  раскладывается мездрой вверх в тенечке, шерстью на густо присыпанный солью кусок целлофана, ТЩАТЕЛЬНО расправляется, чтобы не было ни единой складочки и ей даётся 1-2 часа на полное остывание (!!!! Обязательно!!!)  шкуре надо дать остыть чтобы в толщине кожи остановились все процессы автолиза (т.н. "созревание" шкуры), иначе мездра приобретет розовый оттенок и шкура при вычинке либо потеряет шерсть, либо облезет через пол года эксплуатации шкуры. 

    После остывания, нам понадобится 2-3 пачки соли (на одну стандартную взрослую овчину), либо 1 пачка на небольшую ягнячью/козлячью шкурку.
   Берем в руку хорошую горсть соли и начинаем энергично втирать ее в мездру - не ленимся и втираем очень тщательно, это крайне важно. По окончании процедуры втирания соли в мездру, вся мездра засыпается ровным слоем соли (в идеале толщиной до 1 см) в таком состоянии шкура может храниться годами.  Когда у вас подойдет время очередного забоя,  вторую шкурку укладываем шерстью на соль первой, расправляем, даём остыть и процедуру засолки повторяем. Так шкуры можно накапливать в довольно крупных партиях, ради которой к вам не поленится приехать и оптовый перекупщик. Мелкие шкурки можно хранить не в штабеле, а в "конвертиках" сворачивая плотно пересыпаную солью овчинку внутрь мездрой , но поскольку лично я не встречал нормально сохранившихся конвертиков, чтобы они были уж совсем без огрехов, то такой способ я не порекомендую.

   Мокросолёный способ: берем пластиковое ведро или бочонок ,высыпаем в него до 1/3 объёма соли, заливаем водой,вымешиваем до растворения соли. в этом тузлуке замачиваем и храним предварительно почищеные от грязи и лишних прирезов шкурки, следя, чтобы на шкуре и в шерсти не осталось пузырьков воздуха. Собственно, всё.
   
    Отправка консервированных шкурок на вычинку: Вытащенные из тузлука мокросолёные шкуры слегка отжимаем - лишняя вода - лишние деньги за перевозку дополнительных килограммов, берем большой целлофановый мешок, укладываем в него свернутые рулоном шкурки, лишнюю соль с сухосолёных шкур можно отряхнуть, но так, чтобы вся мездра осталась укрыта прилипшими кристалликами, плотно увязываем в несколько мешков, чтобы не было вытекания тузлука или жидкости, упаковываем в "сахарный" мешок или картонную коробку, зашиваем и отправляем адресату при помощи ИНТАЙМ, НОВА ПОШТА, или Деливери. По получении груза, мешок распаковывается, сразу отбраковываются подозрительные относительно качества консервации шкурки и оставшиеся берутся на вычинку. Отбраковка или возвращается обратно за счёт заказчика, или утилизируется. Сумма стоимости вычинки сообщается в имейл.























   теперь добавлю для общей эрудиции выдержку из пишущегося сейчас в нашем НИИ международного ДСТУ по шкурам невычиненным - полезно тем, что здесь указаны основные пороки и недостатки шкур, поступающих на вычинку.:
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ШКУРИ КОЗЛИНІ НЕВИЧИНЕНІ
Частина 1. Характеристики дефектів

ШКУРЫ КОЗЛИНЫЕ НЕВЫДЕЛАННЫЕ
Часть 1. Характеристики дефектов

RAW GOAT SKINS
Part 1. Descriptions of defects
______________________________________________________________
Чинний від ____________

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт описує дефекти, які зустрічаються на необроблених козлиних шкурах (див. примітку 1). Розповсюджується на сирі та консервовані (прісносухим, мокросоленим або сухосоленим способом) козлині шкури.
Примітка 1.  Деякі дефекти, яким не надається визначення в цьому стандарті, можуть виникати лише під час або після дубильного процесу без будь-яких ознак їх присутності на невичиненій шкурі.

2 ТЕРМІНИ НА ЗНЯТІ ШКУРИ
2.1 складені шкури
Шкури без голів, сосків, з коротко обрізаними гомілками, повністю видаленим хвостом, складені уздовж  лінії хребта по центру
——————————————————————————————————————————————
Видання офіційне
2.2 розгорнуті шкури
Шкури без голів, сосків, з коротко обрізаними ногами, повністю видаленим хвостом, розгорнуті вздовж лінії хребта по центру
2.3 згорнуті шкури
Шкури без голів, сосків, з коротко обрізаними ногами, повністю видаленим хвостом, представлені у вигляді згортка уздовж лінії хребта по центру волосяним покривом у середину
3 ТЕРМІНИ НА ДЕФЕКТИ КОЗЛИНИХ ШКУР
Охарактеризовані в цьому стандарті дефекти поділяють на три категорії:
a) прижиттєві дефекти;
б) дефекти після забою;
в) дефекти консервування.
3.1 Прижиттєві дефекти
3.1.1 синець
Синець з боку міздрі, від темно-червоного до коричневого кольору, спричинений підшкірною кровотечею при пошкодженні тварини негострим предметом або частина шкіри, яка була грубо вирвана перед забоєм тварини
3.1.2 тавро
Якість козлиних шкур погіршується через наявність тавра. Це штучний дефект. Тавро, зазвичай, наносять на різні частини тіла при ветеринарних обробках або для ідентифікації тварин. На невичинених шкурах дефект помітний на зовнішній її стороні
3.1.3 зовнішні ушкодження
Усі видимі та незмінні дефекти на зовнішній стороні шкури будь-якого характеру або походження (наприклад, рани, рубці, нариви, протирання лопаток або паху)
3.1.4 нагар жировий
Шкура, гістологічна структура якої достатньо рихла, що спричинює проникнення жиру. У цьому випадку жир вивільняється через накопичення тепла після висушування. Після дублення це може, також, призвести до знежирення або горбистості поверхні шкури, а також до порушення  відношення маси шкури до її площі
3.1.5 сліди від віспи
Надмірне, кругове пошкодження, спричинене рубцюватими шрамами ззовні та темними слідами (через утворення гнійника) з боку міздрі шкури. Сліди від гнійника після віспи також є помітними на міздрі висушених козлиних шкур, особливо африканського походження
3.1.6 стригучий лишай
Хвороба викликана грибами  двох видів Microsporum та Trichophyton. Ушкодження бувають у вигляді випуклих, круглих, вкритих кіркою ділянок. Інфекція від стригучого лишаю призводить до випадіння волосяного покриву на козлиних шкурах. Випадки уражень стригучим лишаєм є рідкісними
3.1.7 шкура, пошкоджена ектопаразитами
3.1.7.1 фолікулярною коростою
Фолікулярна короста викликана підшкірним кліщем, значно уражає козлину шкуру. Вузли помітні на обох сторонах козлиних шкур: внутрішній і зовнішній. Вони можуть з’являтися у формі:
– вузлуватій;
– лускатій;
– гострій.
Вузли бувають різного розміру (від декількох міліметрів до 2 см), їх можна побачити з боку міздрі шкури. Малі вузлики не змінюються від дубильного процесу і помітні на дубленій шкурі у вигляді затверділих кульок. З іншого боку, якщо їх розмір перевищує 1 см, то вони можуть утворити тріщину або діру через розрив зовнішньої сторони шкури
3.1.7.2 вошами
Воші викликають подразнення, тварини чешуть ушкоджені частини тіла, що призводить до виникнення ран та синців. Воші, що належать до роду Linognathus, є звичайними для кіз. Кози, також, потерпають від уражень вошами, що кусаються (Damalinia або Bovicola spp.). Шкури, заражені вошами (Linognathus stenopsis, Order anoplura) відрізняються меншою товщиною
3.1.7.3 коростою
Дефекти козлиних шкур від корости, спричинені ураженням кліщами роду Psoroptes caprae. Це сезонний дефект, що трапляється в дощовий період. Ушкодження утворюються у вигляді маленьких твердих гнійничкових наростів, вкритих довгим волоссям. Після вапнування нарости відпадають, залишаючи ушкодження на зовнішній стороні шкури. На вичиненій шкурі дефекти з’являються на зовнішній стороні з обох боків спинного хребта у вигляді багаточисельних слідів від ураження паразитами
3.1.7.4 саркоптозною коростою
Дефект, викликаний кліщами роду Sarcoptes scabiei, які знаходяться під шкірою кіз. Помітні потовщення та складки на невичиненій шкурі з’являються на місцях ураження коростою, а також на відкритих ділянках. Зовнішня сторона шкури стає грубою з помітними перехресними лініями на ній
3.1.7.5 кліщами
Ураження шкури, на якій проступають помітні затвердіння тканини, спричинені укусами кліщів, після випадання яких із пошкодженого шару шкіри виникають ями на зовнішній стороні дублених шкур.
Кліщі значною мірою погіршують якість шкури. Кліщі, які завдають шкоди, хоч і належать до різноманітних родів, таких як Ixodus, Haemophysalis, Dermacentor, Hyalomma, Boophilus і Rhipicephalus, але найчастіше завдають шкоди козлиним шкурам роду Hyalomma або Boophilus. Вони залишають сліди на зовнішній стороні вичиненої шкури, утворюючи діри на них, а інколи можна знайти і їх рештки
3.1.7.6 підшкірними ґедзями
Шкура, з боку міздрі якої можна помітити діри або вузлики, спричинені мігруючими личинками Hypoderma crossi або Hypoderma actaen ряду комах (Diptera). Пошкодження, завдані ґедзями, можуть бути досить значними
3.1.8 тонка шкура
Шкіра, в якій ретикулярний шар став дефектним через анормальне схуднення тварини, спричинене хворобою або неправильною годівлею, що відбулося за декілька тижнів до забою тварини. Після дублення з неї одержують непридатну або діряву шкуру
3.2 Дефекти після забою
3.2.1 деформація міздрі
Дефект, що виникає в результаті неналежного зняття шкури, яке призводить до ушкодження зовнішньої її сторони або зниження міцності при розтягуванні
3.2.2 вихвачення країв
Вихвачення країв надають шкурі неправильну форму та спричиняють розриви під час її обробки. Включають надмірне обрізування шиї або ніг, чи неправильне відокремлення шкури, що призводить до деформації та втрати частини площі її поверхні. Деформація також може відбуватися, якщо лінія хребта формує зі шкури діагональ
3.2.3 додаткові частини
Будь-які частини, невідокремлені від шкури (роги, копита, вуха та ін.), фальсифікують усю партію (див. примітку 2).
Примітка 2. Партія також може бути фальсифікованою через надлишок кухонної солі або іншого продукту консервування.
3.2.4 порізи під час зняття шкури
Наскрізні порізи шкури при знятті її з тварини, що спричиняються ножем або інструментом для зняття шкури
3.2.5 заморожування
Дефект, що може бути наслідком зберігання шкури за температури   нижче 0 °С. Таке затвердіння може призвести до розриву зовнішньої її  сторони, якщо шкура неправильно висушена
3.2.6 рубцювання
Підріз, утворений на міздрі ножем або інструментом для зняття шкури, без наскрізного її розриву
3.2.7 прирізи
Усі шматки жиру або м’яса, які залишаються на шкурі та стають причиною дефекту на зовнішній її стороні, перешкоджаючи належну проникливість або зневоднення при її консервуванні. Крім того, ці ділянки можуть приховувати такий дефект, як підріз
3.3 дефекти консервування та зберігання
Необроблені козлині шкури можна консервувати різними способами. Виходячи з того, який спосіб консервування був використаний, шкури козлині невичинені можуть бути представлені: у сухому вигляді (висушені прісносухим способом) або засоленому (мокросоленим, чи  сухосоленим способом). Кожен із них має відповідні характерні дефекти
3.3.1 сухосолений спосіб
3.3.1.1 дефекти, спричинені мінеральними солями
Знебарвлення шкури із зовнішньої сторони або міздрі та зміна її в структурі дерми є наслідком взаємодії мінеральних солей, особливо залізовмісних, та підвищеної вологості повітря (ці дефекти є особливо помітними на шкурах, що консервуються на довгостроковий період)
3.3.2 загальний випадок
3.3.2.1 гниття
Часткове розкладання шкури спричинює передчасну теклість волосся, яке може мати стадію гниття. Гниття з боків, ніг або країв відбувається у випадку, якщо на цих ділянках шкура була розкрита і не розтягнута ще з початку процедури висушування. Зволоження під час збереження, повільна сушка, загортання без охолодження та затвердіння також призводять до гниття
3.3.3 прісносухий спосіб
3.3.3.1 криваві плями
Сліди запеченої крові помітні з боку міздрі шкури, які можуть спричинити її зафарбування після дублення
3.3.3.2 затвердіння
Внутрішні шари шкури розкладаються через те, що її поверхня була висушена дуже швидко, перешкоджаючи зневодненню з більш глибоких шарів; це може призвести до відшарування  шару шкури від зовнішньої її сторони
3.3.3.3 шкіроїдина
Ушкодження шкури з боку міздрі, що було спричинене личинками шкіроїдів роду Dermestes, які пошкоджують дерму, знижуючи міцність шкури та змінюючи рівномірність її товщини. Це може призвести до ушкодження її зовнішньої сторони, іноді, до дірок
3.3.3.4 ламини при складанні
На шкурах, які висушені на сонці, можуть утворюватися ламини під час їх згортання
3.3.3.5 блиск
Тверда та ламка шкура з глянцевим або блискучим зовнішнім виглядом, який виникає після неправильного висушування, найчастіше на сонці. На козлиних шкурах такий дефект може бути утворений надмірним натягненням, що докладалось до шкури під час висушування її на каркасі
3.3.3.6 прілина
Помітний розвиток сапрофітних грибів на шкурі з боку міздрі, що  спричинився в результаті  тривалого зберігання в приміщенні з дуже вологим повітрям та може призвести до деформації зовнішньої сторони дубленої шкури
3.3.3.7 злежаність
Злипання шкури «міздря до міздрі» відбувається на початку висушування та призводить до її гниття
3.3.3.8 комова сушка
Дефект, викликаний неправильним обробленням сухої шкури
3.3.4 мокросолений спосіб
3.3.4.1 почервоніння міздрі
Міздря червоного або фіолетового кольору (див. примітку 3), в останньому випадку часто супроводжується виділенням ексудату
Примітка 3. Ці випадки зазвичай пов’язані з розвитком галофільних бактерій. Щоб їх уникнути необхідно до кухонної солі, якою консервують шкури, додавати відповідні запобіжні засоби.
3.3.4.2 дефекти соління
Гниття шкури через невідповідне соління або недостатність солі, що виникає через зберігання на відкритому повітрі у вологу погоду
 
 

 

Поиск